Урок № 5.
Тема. Регуляція кровопостачання органів.
Мета: познайомити учнів з
регуляцією кровопостачання органів, розглянути
механізм нервової та гуморальної регуляції кровообігу; розвивати
спостережливість,
вміння помічати зміни у своєму організмі,
сформувати
практичні навички з визначення частоти серцевих
скорочень під час дозованого навантаження.
Обладнання
та матеріали: фотографії, схеми, що дозволяють ілюструвати
регуляцію кровопостачання
органів.
Базові
поняття й терміни: регуляція кровопостачання органів,
адреналін,
ацетилхолін.
Тип уроку: комбінований.
Структура і зміст уроку.
І.
Організаційний етап.
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
Індивідуальне
опитування
1.Які судини входять до складу кровоносної
системи?
2.Які особливості будови кровоносних судин?
3.Як пов’язані між собою будова і функції
кровоносних судин?
Робота з
тестами
Випишіть ознаки малого кола кровообігу (І
варіант) і великого кола кровообігу (ІІ варіант)
1) Починається з правого шлуночка.
2) Закінчується в лівому передсерді.
3) Кров перетворюється з венозної на артеріальну.
4) Починається з лівого шлуночка.
5) До складу входить аорта.
6) Закінчується в правому передсерді.
7) Кров з артеріальної перетворюється на венозну.
8) По артеріях тече венозна кров.
9) До складу входить легенева артерія.
10) По артеріях тече артеріальна кров.
ІІІ.
Мотивація навчальної діяльності.
Чому в людини, яка відпочивала, а потім швидко підвелася, скорочення серця
стають частішими?
ІV. Вивчання нового матеріалу.
1. Регуляція кровообігу.
|
Регуляція
кровообігу
|
|
Нервова (автономна нервова система)
|
|
Гуморальна (гормони надниркових залоз, гіпофізу)
|
2. Нервова регуляція роботи
серцево – судинної системи.
Питання до учнів: На вашу думку, як може регулюватися робота серця?
ЦНС постійно контролює роботу серця за допомогою нервових імпульсів. У
середині порожнин самого серця й у стінках великих судин розташовані нервові
закінчення – рецептори, що сприймають коливання тиску в серці та судинах, які
виникли внаслідок зміни рівня фізичного та емоційного навантаження на організм.
Імпульси від рецепторів викликають рефлекси, що впливають на роботу серця.
Існують два види нервових впливів на серце: одні – гальмівні, тобто такі, що
знижують частоту скорочень серця, інші прискорювальні. Усі зміни мають
рефлекторний характер. Імпульси передаються до серця по нервових волокнах від
нервових центрів, що розташовані в довгастому й спинному мозку. Досить сильно
впливають на серце емоції. Діяльність кровоносних судин також залежить від
нервової системи. У стінках судин розташовані численні рецептори, що реагують
на зміну тиску та хімічний склад крові.
3.Гуморальна регуляція роботи
серцево – судинної системи.
Діяльність серця регулюються хімічними речовинами, що постійно надходять у
кров.
Такий спосіб регуляції через рідкі середовища називається гуморальною
регуляцією.
а) Хеморецептори „відчувають” зміни концентрації кисню й вуглекислого газу
в крові.
б) Речовиною, що гальмує роботу серця, є ацетилхолін. Чутливість серця до
цієї речовини
така велика, що доза 0,0000001 мг
ацетилхоліну істотно сповільнює його ритм.
в) Протилежну дію справляє інша хімічна речовина – адреналін.
г) Нормальна робота серця залежить від концентрації в крові солей калію та
кальцію, приміром, збільшення концентрації солей калію в крові гальмує роботу
серця, а кальцію підсилює.
Таким чином робота серцево – судинної системи змінюється зі зміною умов
зовнішнього середовища й стану самого організму.
V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь
учнів.
1. Яким чином ЦНС контролює роботу серця?
2. Які хімічні речовини беруть участь у регуляції серцевої діяльності?
3. Від яких чинників залежить нормальна робота серця?
VІ. Самостійна робота учнів.
Учні виконують практичну роботу №3 „Реакція серцево – судинної системи на
дозоване навантаження”.
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання.
Прочитати відповідний параграф підручника,
відповісти на питання наприкінці параграфа.
Немає коментарів:
Дописати коментар