Урок №3

Тема. Рух крові по судинах.

Мета: розкрити причини руху крові в організмі; сформувати поняття “пульс” і “кров’яний тиск”, навчити учнів визначати частоту серцевих скорочень і вимірювати артеріальний тиск, виконати практичну роботу №2 „Вимірювання частоти серцевих скорочень  артеріального тиску”; виховувати охайність у процесі виконання та оформлення практичної роботи; розвивати спостережливість, вміння помічати зміни у своєму організмі; навчити учнів розпізнавати види кровотеч, сформувати практичні навички з надання першої допомоги в разі кровотеч; на основі знань про рух крові по судинах дати фізіологічне обґрунтування правил надання допомоги під час кровотеч; розвивати логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Базові поняття і терміни: артеріальний тиск, манометр, пульс, капілярна, венозна й артеріальна кровотечі, внутрішня кровотеча, пов’язки джгут.

Обладнання: таблиці “Схема кровообігу”, “Серце”, манометр.

Тип уроку: застосування знань та формування умінь і навичок.

  

Структура і зміст уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Робота з тестами

Укажіть правильну відповідь (“так” чи “ні”)

-         Стінка серця утворена трьома оболонками.

-         Серце людини складається з камер.

-         Міокард є однією з оболонок серця.

-         Серце має здатність скорочуватись.

-         Робота серця залежить від біоритмів.

-         Серце має здатність збуджуватись.

-         Серце має власні судини, що забезпечують його киснем і поживними речовинами.

-         Діастола – це скорочення серця.

-         Перша фаза серцевого циклу – скорочення шлуночків.

-         Йони Калію підсилюють роботу серця.

-         Регулює роботу серця соматична нервова система.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Коли пацієнт приходить до лікаря, то першими дослідженнями стану його здоров’я є показники пульсу, артеріального тиску, температури. Ми повинні навчитися знімати ці показники, вміти пояснити їх залежність від стану здоров’я. У людей різного віку кількість ударів пульсу неоднакова: новонароджені – 120 – 140, підлітки – 72 – 85, дорослі – 60 – 75, люди похилого віку – 60 і менше ударів на хвилину. Протягом життя змінюється і артеріальний тиск, який є не менш важливим показником стану здоров’я людини. 

Часто люди потрапляють у життєві ситуації,якіпризводять до різноманітних травм судин. Від того, якими зуміємо надати першу допомогу постраждалому чи собі, часто залежить не тільки стан здоров’я, а іноді й життя. Якщо ж урахувати, що смертність від травм знаходиться на другому місці після смертності від хвороб системи кровообігу, то очевидна важливість цього питання. На цьому уроці ми розглянемо ці та інші не менш важливі питання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Рух крові по судинах.

-         Кров тече з різною швидкістю по різних ділянках кров’яного русла. В аорті швидкість найбільша – приблизно 0,5 м/сек., в капілярах  найменша – 0,5-1,2 мм/сек.. У наслідок повільного руху крові в капілярах кисень і поживні речовини встигають потрапити до клітини, а продукти їхньої життєдіяльності й вуглекислий газ надійти в кров. Швидкість руху крові у венах з наближенням до серця поступово збільшується до 0,2 м/сек.

-         Рух крові по артеріях.

Коли серце проштовхує кров в артерії, вони розширюються під тиском крові на їхні стінки. Сила виштовхування крові така, що тиск крові в ділянках судин, розташованих ближче до серця, стає більшим, аніж тиск крові в ділянках судин, розташованих далі від серця. Кров рухається з ділянки підвищеного тиску побіля серця в ділянку зниженого тиску.

-         Рух крові по венах.

Стінки вен значно тонші й м’якші за стінки артерій. Руху крові по венах сприяє пророчення скелетних м”язів, що їх оточують. Цей механізм переміщення крові у венах називають м’язовим насосом. Кров по венах рухається тільки до серця. Руху крові в протилежному напрямку перешкоджають кишенькові серпасті клапани, розташовані в середені вен.

- Рух крові в капілярах.

Капіляри – це найтонші судини, діаметр яких становить 5-7 мкм, а довжина – 0,5-1,1 мм. Ці судини проходять у міжклітинних просторах, щільно прилягаючи до клітих органів і клітих організму. Фізіологічне значення капілярів полягає в тому, що через їхні стінки відбувається обмін речовин між кров’ю й тканинами, оскільки швидкість руху крові в капілярах є невеликою й становить 0,5-1,0 мм/сек., а кожна частинка крові перебуває в капілярі приблизно 1 секунду.

2. Артеріальний тиск

2.Артеріальний тиск – це тиск крові, який діє на стінки артерій внаслідок роботи серця.

Артеріальний тиск змінюється циклічно, згідно із серцевим циклом. У момент скорочення шлуночків і викидання крові із серця, артеріальний тиск максимальний. Його називають систолічним тиском. У момент розслаблення серця тиск мінімальний. Його називають діастолічним тиском. Типове значення артеріального кров’яного тиску здорової людини – 120/80 мм.рт.ст. Артеріальний тиск залежить від багатьох чинників: часу доби, психологічного стану людини, прийому різних стимулюючих речовин або медикаментів.

-           У 1833 році Стефан Гелс увів скляну трубку в артерію коня і спостерігав, як кров піднялась на 2 м вгору, пульсуючи під час кожного скорочення серця. Через 100 років почали використовувати ртутні манометри для вимірювання тиску крові.

-         Наприкінці ХІХ ст. італійський лікар Ріа – Роччі запропонував вимірювати кров’яний тиск за допомогою гумової манжетки, сполученої трубкою з U – подібним манометром. Цим приладом медики користуються і зараз. Максимальний тиск називається систолічним, а мінімальний – діастолічним.

3.Пульс.

Пульс – це періодичне поштовхоподібне розширення стінок артерій, синхронне зі скороченнями серця. Його можна відчути, якщо на артерію, котра перебуває поблизу поверхні тіла, приміром на зап’ясті покласти палець, притискаючи артерію до кістки.

                                                                                                                              

-         Частота пульси дорослої людини в спокійному стані в середньому становить 70 ударів за хвилину. При фізичному навантажені частота пульсу збільшуються, оскільки серцю доводиться працювати швидше аби забезпечити м’язи всім необхідним для роботи.

4. Перша допомога при кровотечах.

- Кровотечі бувають зовнішніми або внутрішнім. Залежно від виду пошкоджених судин вони можуть бути артеріальними, венозними, капілярними.

- Артеріальна кровотеча є найбільш небезпечною. Під час неї яскраво червона кров виливається пульсуючим струменем у такт зі скороченнями серцевого м’яза. Щоб зупинити кровотечу слід накласти кровоспинний джгут. Джгут накладають на плече, передпліччя, гомілку або стегно, обов’язково вище місця кровотечі. Або він не тиснув на шкіру, під нього слід підкласти якусь тканину. Джгут слід накладати не довше ніж на 1,5-2 години, прикріпити до одягу поруч з ним записку, наприклад, 5 вересня, 11 годин 30 хвилин. Після зупинки артеріальної кровотечі потрібно як найшвидше доправити потерпілого до лікарні.

- Венозна кровотеча є менш інтенсивною, аніж артеріальна. Зупинка венозної кровотечі здійснюється за допомогою тугої пов’язки.

- Капілярна кровотеча виникає внаслідок пошкодження капілярів. При великих саднах и поверхневих ранах капілярну кровотечу легко зупинити за допомогою звичайної стерильної пов’язки.

1.     Вивчення видів кровотеч

Учні класу діляться на чотири групи. Вони виконують завдання самостійно, працюючи з підручником. Результат роботи – заповнення таблиці.

Завдання

І. Група

Які ознаки капілярних кровотеч? Чим небезпечні капілярні кровотечі?

ІІ. Група

Які ознаки венозної кровотечі? Чому джгут у разі венозної кровотечі накладається нижче місця пошкодження?

ІІІ. Група

Які характерні ознаки артеріальної кровотечі? Чому артеріальні кровотечі трапляються рідше ніж венозні?

IV. Група

Які симптоми внутрішніх кровотеч? Чому внутрішні кровотечі можуть бути найбільш небезпечні?

Перевірка завдання, заповнення таблиці

Вид кровотечі	Симптоми	Перша допомога	Фізіологічне обгрунтовання
Капілярна
Венозна
Артеріальна
Внутрішня

ІV. Узагальнення, систематизація знань та вмінь учнів.

1.     У яких судинах швидкість крові найбільша і чому?

2.     Чому у венах може накопичуватися велика кількість крові?

3.     Чому швидкість руху крові в капілярах невелика?

 

V. Самостійна робота учнів.

Учні виконують у робочому зошиті практичну роботу №2 „Вимірювання частоти серцевих скорочень  артеріального тиску”.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання наприкінці параграфа. У робочому зошиті виконати завдання №1-2 с.31. Підготувати реферати й повідомлення присвячені хворобам серцево-судинної системи.