Увага! Починаємо нову тему: Кровообіг.
Мета: встановити значення кровообігу в життєдіяльності організму людини; ознайомитись з будовою різних типів кровоносних судин, показати взаємозв’язок їх структури з функціями, що ними виконуються; формувати навички роботи з довідковою літературою та підручником; розвивати інтерес дог вивчення свого організму, до біології як науки.
Урок №1
Тема. Кровообіг. Органи кровообігу.
Мета: встановити значення кровообігу в життєдіяльності організму людини; ознайомитись з будовою різних типів кровоносних судин, показати взаємозв’язок їх структури з функціями, що ними виконуються; формувати навички роботи з довідковою літературою та підручником; розвивати інтерес дог вивчення свого організму, до біології як науки.
Обладнання: таблиці „Кровообіг”, „Серце”, „Еволюція кровоносної системи хребетних”.
Базові поняття і терміни: кровообіг, серце, артерії, артеріоли, капіляри, вени.
Тип уроку: комбінований.
Структура і
зміст уроку
I.
Організаційний
етап.
II.
Актуалізація
опорних знань і мотивація навчальної діяльності.
Бесіда
1.
Які функції виконує кров?
2.
Завдяки яким властивостям вона
може виконувати транспортну, регуляторну функції? (Еритроцити, плазма)
3.
Кров виконує захисну функцію.
Завдяки чому?
4.
Скільки крові має доросла людина?
5.
Як можна пояснити вислів „Кров –
це ріка життя”
6.
За якої умови кров може
виконувати свої функції?
7.
Яка система органів забезпечує
рух крові?
8.
Які органи входять до складу
кровоносної системи?
Ви назвали
органи системи кровообігу – серце і судини. Кровообіг – це безперервний рух
крові по кровоносних судинах, зумовлений роботою серця.
IIІ. Вивчення нового матеріалу
1.
Кровообіг – рух крові по судинах
в організмі – важлива умова життєдіяльності організму.
Складання опорної схеми (бесіда, робота з
підручником)
|
Органи
кровообігу
|
||||
  
Артерії |
||||
|
Серце
|
|
  Судини |
||
|
Вени
|
||||
|
Капіляри
|
2. Повідомлення
учня “Еволюція кровоносної системи і серця хребетних” (таблиця “Еволюція
кровоносної системи”) Відмітити, що вперше кровоносна система з’явилась у
Кільчастих червів, а серце – у Молюсків. Розглянути особливості будови
кровоносної системи і серця у риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців. Учні відзначають, що з будовою серця
пов’язана температура тіла. Теплокровність можлива лише за наявності
чотирикамерного серця, повної перегородки між правою і лівою половинами серця,
двох кіл кровообігу.
а) В якому напрямі змінювалась кровоносна
система і серце в процесі еволюції?
б) З якими тваринами кровоносна системі людини
виявляє найбільшу подібність? Як це пояснити?
3. Розповідь вчителя. Робота з
підручником
Розглянути
поперечний розріз артерій, вен, капілярів. Яка різниця в їх будові? З чим це
пов’язано? Чому кровоносні судини розпадаються на дрібну сітку капілярів?
Записати
визначення кровоносних судин. (Самостійна робота з підручником)
-
Артерії – найкрупніші судини, по
яких кров рухається від серця.
-
Капіляри – найдрібніші судини, в
яких відбувається обмін речовин між кров’ю і через тканинну рідину з клітинами.
-
Вени – найкрупніші судини, по
яких кров повертається до серця.
4. Самостійна робота. Розглянути будову кровоносних судин, заповнити таблицю “Основні типи
кровоносних судин людини”. Додаток №1.
|
Тип судин
|
Особливості
будови
|
Функції
|
Діаметр
мм.
|
Швидкість
крові, см/с
|
Тиск
мм рт ст
|
|
Артерії
|
|
|
|
|
|
|
Вени
|
|
|
|
|
|
|
Капіляри
|
|
|
|
|
|
а) Будова артерій відповідає їхнім
функціям. Стінки і великих артерій, і дрібних артеріол складаються із трьох
шарів. Їхню порожнину вистеляє одношаровий епітелій – ендотелій. Середній шар –
це гладкі м’язи, здатні забеспечувати розширення та звуження судин, представлені в
основному еластичними волокнами. Зовнішній шар – це фіброзна оболонка, до якої
відходять нерви й дрібні артерії, що живлять судину. Діаметр аорти
становить 25 мм, артерій – 4 мм,
артеріол – 0,03 мм. Швидкість руху крові у великих артеріях сягає 50 см/сек..
Тиск крові – 20 – 150 мм рт.ст. Їхніми основними функціями є швидке постачання
крові до органів і тканин, а також забезпечення високого тиску, необхідного для
підтримки
безперервного руху крові по
капілярах.
б) Вени тонкі, легко розтягуються, оскільки мають слабко розвинутий
м’язовий шар. У венах є клапани, які
перешкоджають рухатися крові назад. Вони складаються з тих самих оболонок, що й
артерії, проте середній шар слабко розвинений, а стінки вен тонші, аніж в
артерії. Діаметр найбільших порожнистих вен становить 30 мм, швидкість руху
крові 10-20 см/ сек., а тиск -5...+5 мм рт.ст. Рух крові в гору по великих венах забезпечується
скороченням скелетних м’язів.
В) Капіляри – це найтонші (діаметр 0,01-0,5 мм) кровоносні судини, що
складаються з одношарового епітелію. Вони розташовані в міжклітинному просторі,
щільно прилягаючи до клітин тканин та органів. Такий контакт капілярів із
клітинами органів і тканин, а також низька швидкість руху в них забезпечують можливість швидкого обміну
речовин між кров’ю та міжклітинною рідиною.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.
1. Завдяки чому можливий рух крові по кровоносних
судинах.
2.
Як
будова артерій пов’язана з їхніми функціями.
3.
Як
будова капілярів пов’язана з їхніми функціями.
4.
Як
будова вен пов’язана з їхніми функціями.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.
Прочитати відповідний параграф підручника,
відповісти на питання наприкінці параграфа. У робочому зошиті виконати завдання
№2 с.27.
